10 лютого – Утворення Революційного проводу ОУН – розкол ОУН на радикальну фракцію бандерівців ОУН(р)/ОУН(б) та помірковану фракцію мельниківців ОУН(м). Причини: мельниківці були старшими людьми, переважно емігрантами, які питання визволення України пов’язували з доброю волею Німеччини. Бандерівці – то була радикальна молодь, заангажована в безпосередню підпільну роботу на українських землях, яка визнавала тільки політику “доконаних фактів” і безкомпромісної боротьби.
12 березня – укладення Московського миру між СРСР та Фінляндією.
26 червня – Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про перехід на восьмигодинний робочий день, на семиденний робочий тиждень і про заборону самовільного відходу робітників і службовців з підприємств і установ», фактичне закріпачення працівників в СРСР, початок підготовки до загальноєвропейської війни.
28-30 червня – відторгнення Радянським Союзом Бессарабії та Північної Буковини від Румунії. Ці населені українцями та молдаванами території перейшли під контроль Бухареста 1918 року. Наприкінці червня СРСР оголосив Румунії ультиматум щодо “повернення” цих територій, погрожуючи війною. Румунія була змушена без бою віддати Бессарабію та Північну Буковину, що призвело до урядової кризи та приєднанню країни до гітлерівської “осі”. З частини цих земель утворили Молдавську РСР, решту приєднали до України.
21-22 липня – окупація та анексія Радянським Союзом Литви, Латвії та Естонії. Пізніше на їхньому місці постануть три нові радянські республіки.
2 серпня – офіційне включення Північної Буковини та частини Бессарабії (нинішня південна Одещина) до складу УРСР.
18 грудня – Гітлером підписує директиву № 21 про війну проти СРСР (план «Барбаросса»). Передбачав розгром Червоної армії протягом літньої кількатижневої кампанії та виходу до осені на лінію Архангельськ – Астрахань.