Під час Другої світової війни українці служили під різними прапорами і брали участь у битвах на всіх фронтах глобального конфлікту. Чимало їх в 1940 році захищали від гітлерівців Францію, а після поповнили лави французького резистансу. Крім представників довоєнних осередків української еміграції поряд з французами воювали червоноармійці, яким пощастило втекти з німецького полону, а також ті українці, що спершу необачно приміряли німецькі мундири, але у вирішальну мить відмовилися від ролі знаряддя нацистських карателів. Пітер Дмитрук теж був французьким партизаном, але при цьому не належав до жодної із перерахованих вище категорій.
Пітер Дмитрук народився 27 травня 1920 року в Канаді, єдиний син в родині українських емігрантів, що мешкала у містечку Віньярд у Саскачевані. Велика Британія була серед перших країн, що у вересні 1939 року вступили у Другу світову війну. Як британський домініон Канада також виступила на боці антигітлерівської коаліції. У липні 1941 року Пітер Дмитрук пішов добровольцем до Королівських військово-повітряних сил. Через рік отримав спеціальність стрільця бомбардувальника та звання сержанта. Для проходження служби його відправили до 405-ї ескадрильї, що базувалася у Великій Британії і здійснювала нічні бомбардування німецьких позицій в окупованій Європі.
12 березня 1943-го його літак був збитий під час повернення на базу з чергового завдання. Пітер врятувався на парашуті і приземлився східніше Парижу. Деякий час він переховувався від патрулів у лісі та у місцевих мешканців, доки селяни не привели його до партизанського табору. Французи запропонували пілоту переправити його підпільними шляхами через Піренеї до нейтральної Іспанії. Але Пітер вирішив залишитися і боротися у лавах руху опору за вільну Європу. Відважний українець став бійцем Першого корпусу макі в провінції Овернь. Хлопець завоював авторитет сильного, витривалого і сміливого партизана. Він допомагав вчорашнім фермерам опанувати стрілецьку зброю і, незважаючи на мовні труднощі, відзначався товариськістю і балакучістю. Французькі побратими називали його «П’єр-канадець».
9 грудня 1943 року загін макі атакував німецький залізничний ешелон поблизу містечка Ле-Мартр-де-Вейр. Напад завершився успішно, але ворожі кулемети забрали життя одного партизана. Ним виявився Пітер, який повертався з іншої операції та випадково проходив повз залізничну станцію. За іншою версією, в цей день він потрапив у полон і після допиту розстріляний. Родина Пітера тільки через рік дізналася про його долю.
Оскільки карателі з’ясували немісцеве походження загиблого, вони вирішили, що напад здійснено засланими диверсантами, і не стали мститися мешканцям містечка.
Французи гідно вшанували Пітера Дмитрука, нагородивши Військовим хрестом. У містечку Ле-Мартр-де-Вейр, де загинув герой, його іменем названо вулицю, а мешканці щорічно відзначають пам’ять іноземця. У Канаді Дмитруку присуджена висока відзнака «Нагорода будівничих нації», котрої удостоюються видатні громадяни-емігранти. Завдяки подвигу українця французький Ле-Мартр-де-Вейр та канадський Віньярд стали містами-побратимами.