Кримські татари – народ, який пережив особливо важкі випробування під час Другої світової війни: мобілізація і втрати від бойових дій; повна окупація ворогом, що тривала два з половиною роки; врешті, облудне звинувачення у зраді і тотальна депортація з позбавленням громадянських прав. Радянський тоталітарний режим не став зважати навіть не те, що цей маленький багатостраждальний народ під час війни дав героя світового рівня – аса-винищувача Амет-Хана Султана.
Амет-Хан Султан народився 25 жовтня 1920 року у Криму в Алупці. Його батько був родом з Дагестану, лакцем за національністю, а мати – кримською татаркою. Себе Амет-Хан вважав кримським татарином і завжди так записував у всіх анкетах. Цікава історія пов’язана з іменем героя. Його батька звали Султан. По-батькові стало прізвищем, а назвали майбутнього аса на честь діда Амедханом. Кримськотатарська родина називала хлопчика Аметом. З часом ім’я стали записувати як Амет-Хан. Вже з 1943 року в усіх документах Султан писали як ім’я, натомість, Амет-Хан як прізвище. Достеменно причина цього невідома. Висловлюють припущення, ніби така зміна знадобилася, щоб вберегти родину від репресій після звільнення Криму з-під окупації.
Амет-Хана навчили бути льотчиком у Качинському авіаційному училищі неподалік Севастополя. У 1940 році випускника училища спрямували на службу в Бессарабії, яку Сталін щойно відібрав у Румунії.
Пілот-винищувач Амет-Хан Султан брав участь у повітряних боях із перших днів німецького вторгнення до СРСР. Закінчив війну в небі над переможеним Берліном. Він здійснив 603 бойові вильоти; у 130 повітряних боях особисто збив 30 ворожих літаків, а ще 19 – у групових битвах. Двічі нагороджений зіркою Героя Радянського Союзу.
Протягом майже року війни йому не вдавалося збити жодного ворожого літака. Перший успіх трапився 31 травня у небі над російським Ярославлем. На ленд-лізівському «Харрікейні» Амет-Хан атакував німецький «Юнкерс-88». У запалі бою він використав весь боєкомплект, але не зміг поцілити бомбардувальник. Тоді, щоб не змарнувати шанс, Амет-Хан таранив німця. В результаті удару «Харрікейн» застряг у «Юнкерсі». Обидва літаки вийшли з ладу, тож Амет-Хан скористався парашутом. Цей повітряний бій став першим, але найяскравішим у біографії майбутнього аса.
Під час Сталінградської битви Амет-Хан воював у спеціально створеному 9-му гвардійському винищувальному авіаційному полку. Це була еліта радянської авіації. Полк складався виключно з асів. У розпалі напружених боїв, вдруге і востаннє протягом війни Амет-Хану довелося рятуватися на парашуті.
Амет-Хан Султан брав участь у боях за рідний Крим. У травні 1944 року йому дали відпустку, щоб провідати родину в Алупці. За збігом обставин, саме тоді розпочалася операція з депортації кримськотатарського народу. Під час перебування у батьків пілот довідався, що його брата Імрана заарештовано за «пособництво окупантам». Тільки заступництво високого армійського начальства врятувало рідних Амет-Хана.
Після завершення війни Амет-Хан Султан працював льотчиком-випробувачем Льотно-дослідного інституту. Влаштуватися туди було не просто. Заважала національність – кримський татарин. Кримські татари вважалися народом-зрадником, ім’я яких мало бути викреслене з історії. Хоча Амет-Хан міг вказувати в анкетах національність свого батька, але принципово не став цього робити. Врешті допомогла протекція друзів і ас-винищувач став пілотом-випробувачем. За 23 роки він провів випробовування більше 170 літаків, допомагав у реалізації космічної програми СРСР.
1 лютого 1971 року герой загинув під час здійснення випробувального польоту літаючої лабораторії Ту-16ЛЛ, поховали його у Москві.