Комуністична партія і Радянський уряд намагалися уникнути втягування країни у війну. Коли вона була розв’язана, Радянський Союз визначив своє ставлення до воюючих імперіалістичних угруповань як нейтральне… [з листопада 1940 р.] Радянський уряд більше не повертався до будь-яких перемовин з німецькою стороною за проектом політичного співробітництва, незважаючи на неодноразові нагадування Ріббентропа
История Второй мировой войны в 12 томах, том 3
Суть міфу
Радянський Союз ніколи не був союзником нацистської Німеччини, а в тих випадках, коли спільні дії мали місце, це було продиктоване політичною та військовою необхідністю.
Факти стисло
Не так міф, як табу: про співпрацю СРСР та Третього Райху просто не писали у радянських підручниках, енциклопедіях і намагалися обходити у наукових монографіях. Утім, Радянський Союз весь час із вересня 1939 року до червня 1941 року залишався союзником Гітлера, поставляючи йому необхідні для ведення війни в Європі сировину, матеріали, інформацію.
Факти докладніше
Під час спільної агресії проти Польщі військова співпраця Вермахту і Червоної армії полягала насамперед у взаємному інформуванні про дислокацію польських військ та спільних діях для їхнього розгрому. Неодноразово полякам доводилося водночас відбивати удари з обох фронтів.
Коли після польської кампанії Німеччина розпочала наступ на Англію та Францію, Радянський Союз оголосив ці країни агресорами, а компартіям Англії та Франції через Комінтерн надійшла інструкція критикувати свої уряди, які захищалися від агресії нацистів.
Наприкінці 1939 року СРСР напав на Фінляндію, розв’язавши радянсько-фінську війну 1939—1940 років, за його оголосили агресором і виключили з Ліги націй 14 грудня 1939 року.
Певне сприяння радянській агресії в Фінляндії спостерігалося і з боку Німеччини. Гітлер не дозволив фінам скористатися німецьким кабелем зв’язку для звернення по радіо до США із проханням про допомогу. А наприкінці війни, коли з’явилася вірогідність висадки в Скандинавії англо-французького десанту, Німеччина переконувала фінів швидше укласти мир.
У 1939—1940 роках СРСР офіційно визнав та встановив дипломатичні відносини з державами гітлерівського блоку та підтримуваними ними маріонетковими урядами: Словаччиною, Маньчжоу-го, урядом Віші маршала Петена у Франції.
Радянське керівництво обмінювалося зі своїми берлінськими колегами вітальними телеграмами з приводу переможних воєн над сусідами, радянська преса і пропаганда виправдовувала агресивні дії гітлерівців і обливала брудом «англо-американських паліїв війни».
Радянський Союз надав німецькій армії вигідні військово-морські бази на території Кольського півострова, з якого Вермахт у березні 1940 року атакував Норвегію. СРСР постачав люфтваффе метеорологічні зведення під час бомбардування Британських островів.
Радянські криголами здійснили складний шлях Північним Льодовитим океаном і провів через Берингову затоку німецький рейдер «Комет», який потопив і захопив кілька кораблів антигітлерівської коаліції.
Активна співпраця відбувалася і на рівні спецслужб. НКВД та Гестапо координували між собою репресивні акції на території Польщі, створили спільний навчальний центр, а також провели ряд спільних конференцій у Кракові і Закопаному.
Однією із форм співпраці стала передача до рук Гестапо німецьких комуністів, які втекли в Радянський Союз після приходу до влади Гітлера. Більшість із них нацисти убили.
Завдяки торговельним зв’язкам із СРСР, Німеччина на першому етапі Другої світової війни успішно долала економічну блокаду Британії, отримуючи від Сталіна всю необхідну для військової економіки сировину.
До самого моменту агресії 22 червня 1941 року німецька промисловість отримала від Радянського Союзу:
— 865 тисяч тонн нафти,
— 140 тисяч тонн марганцевої руди,
— 14 тисяч тонн міді,
— 3 тисячі тонн нікелю,
— понад 1 мільйон тонн лісоматеріалів,
— 2 736 кг платини,
— 1 мільйон 463 тисячі тонн зерна.
Через радянську територію відбувався транзит стратегічної сировини та продовольства з країн Тихоокеанського басейну та Близького Сходу.
Водночас багатьом радянським спеціалістам вдалося побувати на німецьких авіаційних заводах і навіть придбати кілька бойових літаків нової конструкції та крейсер «Лютцов».
Радянський Союз із вересня 1939 року до червня 1941 року залишався союзником Третього Райху, постачаючи йому необхідні для ведення агресії в Європі сировину, матеріали, інформацію.
По суті це означало, що завоювання Франції та бомбардування Британії відбувалося також і завдяки радянським ресурсам. Німецькі бомбардувальники долетіли до Лондона на радянському пальному.
Сергій Горобець
Про проект “Війна і міф: невідома Друга світова”
Чи дізналися ми всю правду про Другу світову війну за понад 70 років, що минули від її завершення? Багато що з того, що ми знаємо, — насправді міфи, табу та пропаганда, які тягнуться ще з радянських часів.
“Міфи про війну колишню стали зброєю у війні теперішній, – вважає історик Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті. – Тому розвінчання цих міфів важливе, щоб зрозуміти, як було насправді, побачити справжнє обличчя однієї з найбільших трагедій у нашій історії”.
Український інститут національної пам’яті з цією метою реалізував просвітницький проект “Війна і міф: невідома Друга світова”. 15 істориків вибрали 50 міфологізованих сюжетів і розвінчують їх, спираючись на довготривалі дослідження й опрацювання розсекречених архівних матеріалів.
“Війна і міф…” може “розмінувати” кілька десятків міфів про Другу світову війну, що існують у пострадянській колективній пам’яті та були побудовані на фальсифікаціях, маніпуляціях або замовчуванні фактів”, – каже один із авторів проекту історик Олександр Зінченко, радник голови Українського інституту національної пам’яті.
Партнерами проекту “Війна і міф: невідома Друга світова” стали Центр досліджень визвольного руху, Електронний архів визвольного руху, проект “LikБез. Історичний фронт” і Книжковий Клуб “Клуб сімейного дозвілля”.