15 березня – Проголошення незалежності Карпатської України.
16 березня – Окупація Карпатської України угорськими військами.
17 вересня Червона армія перетнула радянсько-польський кордон і розпочала окупацію Західної України. За цей час Вермахт в боях з Військом польським встиг просунутись до Бреста і Львова. Сталін побоювався оголошення війни СРСР з боку Франції та Великої Британії і чекав поки польське керівництво припинить свій опір Німеччині. Тільки після кількох дипломатичних звернень з Берліна і погрози створити західноукраїнську державу, Сталін віддав наказ окупувати східні регіони Польщі. Хоча Військо польське продовжувало чинити опір німецьким загарбникам і утримувало великі регіони країни, нарком закордонних справ В’ячеслав Молотов вручив послу Польщі в Москві ноту, де стверджувалося, що «…польська держава та її уряд фактично перестали існувати». Також у ноті зазначалося, що «радянський уряд віддав розпорядження головному командуванню Червоної армії надати наказ військам перейти кордон і взяти під свій захист життя і майно Західної України й Західної Білорусі». Представники польського уряду, які перебували в евакуації на Покутті, після отримання повідомлення про радянське вторгнення переїхали з Польщі в Румунію. Війська Українського фронту під командуванням маршала Семена Тимошенка просувалися назустріч Вермахту, майже не зустрічаючи організованого опору польських військ.
23 серпня – Підписання пакту Молотова-Ріббентропа, що відкрив шлях до поділу Європи між Гітлером і Сталіним та початку Другої світової війни.
1 вересня – Німецьке вторгнення в Польщу, перше бомбардування Львова. Початок Другої світової війни для українців.
17 вересня – Радянський Союз, виконуючи домовленості із Берліном, окупував і пізніше анексував Західну Україну.